-
WORD Research this...Psalms 79
- 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
- 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
- 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
- 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
- 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
- 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
- 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
- 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
- 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
- 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
- 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
- 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
- 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
- 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
- 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
- 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
- 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
- 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
- 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
- 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
- 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
- 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
- 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
- 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
- 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
- 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
- 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
- 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
- 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
- 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
- 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
- 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
- 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
- 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
- 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
- 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
- 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
- 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
- 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
- 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
- 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
- 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
- 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
- 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
- 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
- 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
- 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
- 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
- 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
- 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
- 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
- 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
- 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
- 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
- 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
- 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
- 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
- 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
- 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
- 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
- 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
- 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
- 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
- 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
- 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
- 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
- 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
- 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
- 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
- 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
- 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
- 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
- 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
- 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
- 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
- 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
- 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
- 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
- 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
- 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
- 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
- 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
- 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
- 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
- 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
- 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
- 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
- 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
- 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
- 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
- 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
- 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
- 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
- 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
- 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
- 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
- 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
- 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
- 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
- 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
- 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
- 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
- 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
- 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
- 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
- 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
- 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
- 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
- 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
- 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
- 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
- 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
- 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
- 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
- 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
- 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
- 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
- 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
- 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
- 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
- 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
- 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
- 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
- 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
- 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
- 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
- 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
- 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
- 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
- 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
- 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
- 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
- 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
- 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
- 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
- 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
- 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
- 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
- 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
- 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
- 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
- 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
- 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
- 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
- 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
- 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
- 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
- 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
- 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
- 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
- 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
- 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
- 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
- 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
- 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
- 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
- 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
- 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
- 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
- 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
- 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
- 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
- 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
- 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
- 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
- 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
- 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
- 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
- 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
- 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
- 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
- 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
- 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
- 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
- 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
- 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
- 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
- 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
- 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
- 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
- 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
- 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
- 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
- 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
- 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
- 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
- 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
- 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
- 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
- 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
- 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
- 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
- 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
- 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
- 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
- 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
- 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
- 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
- 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
- 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
- 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
- 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
- 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
- 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
- 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
- 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
- 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
- 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
- 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
- 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
- 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
- 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
- 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
- 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
- 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
- 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
- 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
- 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
- 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
- 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
- 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
- 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
- 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
- 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
- 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
- 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
- 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
- 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
- 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
- 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
- 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
- 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
- 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
- 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
- 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
- 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
- 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
- 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
- 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
- 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
- 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
- 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
- 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
- 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
- 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
- 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
- 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
- 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
- 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
- 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
- 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
- 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
- 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
- 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
- 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
- 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
- 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
- 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
- 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
- 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
- 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
- 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
- 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
- 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
- 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
- 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
- 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
- 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
- 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
- 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
- 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
- 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
- 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
- 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
- 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
- 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
- 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
- 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
- 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
- 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
- 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
- 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
- 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
- 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
- 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
- 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
- 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
- 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
- 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
- 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
- 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
- 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
- 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
- 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
- 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
- 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
- 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
- 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
- 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
- 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
- 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
- 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
- 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
- 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
- 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
- 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
- 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
- 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
- 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
- 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
- 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
- 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
- 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
- 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
- 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
- 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
- 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
- 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
- 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
- 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
- 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
- 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
- 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
- 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
- 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
- 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
- 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
- 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
- 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
- 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
- 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
- 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
- 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
- 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
- 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
- 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
- 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
- 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
- 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
- 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
- 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
- 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
- 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
- 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
- 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
- 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
- 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
- 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
- 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
- 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
- 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
- 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
- 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
- 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
- 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
- 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
- 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
- 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
- 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
- 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
- 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
- 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
- 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
- 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
- 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
- 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
- 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
- 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
- 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
- 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
- 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
- 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
- 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
- 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
- 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
- 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
- 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
- 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
- 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
- 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
- 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
- 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
- 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
- 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
- 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
- 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
- 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
- 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
- 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
- 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
- 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
- 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
- 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
- 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
- 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
- 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
- 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
- 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
- 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
- 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
- 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
- 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
- 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
- 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
- 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
- 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
- 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
- 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
- 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
- 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
- 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
- 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
- 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
- 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
- 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
- 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
- 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
- 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
- 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
- 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
- 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
- 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
- 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
- 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
- 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
- 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
- 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
- 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
- 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
- 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
- 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
- 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
- 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
- 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
- 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
- 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
- 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
- 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
- 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
- 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
- 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
- 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
- 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 2 Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
- 3 перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
- 4 Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
- 5 Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
- 6 Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
- 7 Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
- 8 Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
- 9 Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
- 10 Ти ви́порожнив перед нею,— і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
- 11 гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
- 12 аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
- 13 Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
- 14 Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
- 15 Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
- 16 і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
- 17 В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
- 18 нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
- 19 А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
- 20 Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
-
-
-
King James Version (kjv)
- Afrikaans
- Albanian
- Arabic
- Armenian
- Basque
- Breton
- Calo
- Chamorro
- Cherokee
- Chinese
- Coptic
- Croatian
- Czech
- Danish
- Dari
- Dutch
-
English
American King James Version (akjv) American Standard Version (asv) Basic English Bible (basicenglish) Douay Rheims (douayrheims) John Wycliffe Bible (c.1395) (wycliffe) King James Version (kjv) King James Version (1769) with Strongs Numbers and Morphology and CatchWords, including Apocrypha (without glosses) (kjva) Webster's Bible (wb) Weymouth NT (weymouth) William Tyndale Bible (1525/1530) (tyndale) World English Bible (web) Young's Literal Translation (ylt)
- English and Klingon.
- Esperanto
- Estonian
- Finnish
- French
- German
- Gothic
- Greek
- Greek Modern
- Hebrew
- Hungarian
- Italian
- Japanese
- Korean
- Latin
- Latvian
- Lithuanian
- Malagasy
- Malayalam
- Manx Gaelic
- Maori
- Mongolian
- Myanmar Burmse
- Ndebele
- Norwegian bokmal
- Norwegian nynorsk
- Pohnpeian
- Polish
- Portuguese
- Potawatomi
- Romanian
- Russian
- Scottish Gaelic
- Serbian
- Shona
- Slavonic Elizabeth
- Spanish
- Swahili
- Swedish
- Syriac
- Tagalog
- Tausug
- Thai
- Tok Pisin
- Turkish
- Ukrainian
- Uma
- Vietnamese
-
-
Active Persistent Session:
To use a different persistent session key, simply add it above, and click the button below.
How This All Works
Your persistent session key, together with your favourite verse, authenticates you. It links to all your notes and tags in the Bible. You can share it with loved ones so they can see your notes and tags.
However, to modify your notes and tags, you need both the persistent session key and your favourite verse.
Please Keep Your Favourite Verse Private
Your persistent session key and favourite verse provide you exclusive access to edit your notes and tags. Think of your persistent session key as a username and your favourite verse as a password. Therefore, ensure your favourite verse is kept private.
The persistent session key allows viewing, while editing is only possible when the correct favourite verse is provided.
-
Loading...
-
Favourite Verse
You should select one of your favourite verses.
This verse in combination with your session key will be used to authenticate you in the future.
This is currently the active session key.
Should you have another session key from a previous session.
You can add it here to load your previous session.