We have 3769 guests and 0 members online
  • WORD Research this...
    Search
    Psalms 107
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2  Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3  Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4  Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5  бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6  Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7  Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8  У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9  Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10  Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11  Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12  Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13  Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14  Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
  • King James Version (kjv)

    • Active Persistent Session:

      To use a different persistent session key, simply add it above, and click the button below.

      How This All Works

      Your persistent session key, together with your favourite verse, authenticates you. It links to all your notes and tags in the Bible. You can share it with loved ones so they can see your notes and tags.

      However, to modify your notes and tags, you need both the persistent session key and your favourite verse.

      Please Keep Your Favourite Verse Private

      Your persistent session key and favourite verse provide you exclusive access to edit your notes and tags. Think of your persistent session key as a username and your favourite verse as a password. Therefore, ensure your favourite verse is kept private.

      The persistent session key allows viewing, while editing is only possible when the correct favourite verse is provided.

    • Loading...

Favourite Verse

You should select one of your favourite verses.

This verse in combination with your session key will be used to authenticate you in the future.

This is currently the active session key.

Should you have another session key from a previous session.
You can add it here to load your previous session.

Psalms 107:

Sharing the Word of God with the world.
  • Share Text
    ...
  • Share Link